Початок козацтва
Козаки виступали саме в ролі найманців у руських князів, оскільки були вільними після розвалу Золотої орди, і вимушені шукати засоби для існування, наймаючись на службу у війська до руських князів.
Порівняльний аналіз джерел дає право робити висновок про те, що в XV – XVI столітті близько 20000 козаків постійно несли службу в складі Московського князівства.
До початку наполеонівських воєн майже кожен третій воїн російської армії належав до нерегулярних частин, а кожен десятий воїн був донським козаком.
Після 1917 р козаки опинилися в досить скрутному становищі. Таємний циркуляр ЦК РКП (б) від 24 січня 1919 не залишив ніяких надій на те, що козацтво зможе існувати в колишньому вигляді в радянській Росії. Можна стверджувати, що в результаті червоного терору, було знищено близько 1,25 млн. козаків.
Цікаві факти про Запорізьких, Донських та Кубанських козаків
- В австро-угорської армії існувала офіційна інструкція – вступати в бій з козаками, лише маючи п’ятикратну чисельну перевагу.
11 вересня 1581 – Розпочався похід Єрмака в Сибір
Близько 1577р уральські купці Строганова запросили козачого отамана Єрмака Тимофійовича із загоном для охорони подарованих їм сибірських володінь від нападів хана Кучума. Похід козацької дружини (більше 540 чоловік) під начальством Єрмака, отаманів Івана Кільце, Якова Михайлова, Нікати Пана, Матвія Мещеряков, Черкаса Александрова та Богдана Брязга в Сибір розпочався 11 (1 за ст.ст.) вересня 1581 (за іншою версією в 1582 г.) Після низки перемог над військами Сибірського ханства загін Єрмака в битві 2-4 вересня 1582 на березі Іртиша на мисі Подчуваш розбив головні сили Кучума.
5 вересня Єрмак зайняв столицю Сибірського ханства Кашлик (біля Тобольська). Однак Кучум, ще зберіг значні сили, 16 серпня 1585 несподівано напав на загін Єрмака і знищив його. Поранений, Єрмак намагався переплисти приплив Іртиша р. Вагай, але через важку кольчуги потонув. Залишки його дружини під командою Мещеряков відступили з Кашлика. Частина загону Єрмака залишилася зимувати в Обському містечку.
Козачі училища (в царські часи)
У 1748 році в Черкаську була відкрита перша освітня установа – Військова латинська семінарія для підготування козачих дітей до духовного звання. У 1805 відкрилася перша Донська гімназія.
14 серпня 1775 за указом Катерини II була ліквідована Запорізька Січ – знаменитий центр українського козацтва. На те був цілий ряд причин, в тому числі і хвилювання під керівництвом Омеляна Пугачова на іншому кінці країни. Як би там не було, особливий уклад життя запорізьких козаків і їх військові досягнення залишили значний відбиток у вітчизняній історії.
Ми зібрали, кілька цікавих фактів і історій про життя запорізького козацтва
Знаменитий чуб
Знаменитий довгий чуб-оселедець – це особливо важливий атрибут зовнішності запорізького козака. Відрощували його лише досвідчені і загартовані в боях запорожці. Сенс у нього закладали сакральний: досвідчений козак в результаті своїх пригод був занадто грішний, і пекла йому було не уникнути; лише за довгий чуб, за легендою, милостивий Бог міг витягнути його з пекельних котлів.
26 міцних слов’янських слів
Знаменитий лист, написаний козаками турецькому султану Мехмеду IV, містив близько двох з половиною десятків грубих образ. Відмовляючи султану на вимогу припинити напади, запорожці переінакшили всі його численні титули, перетворивши їх на знущальні образи, супроводжувані абстрактними нецензурними висловлюваннями.
Запорізькі, но ще не Українські
Українське козацтво, як термін з’явилося тільки в історіографії XX століття. За часів існування Січі козаків цих місць називали або дніпровськими, або запорізькими.
Слово з паркану
За найбільш поширеною версією, своєю назвою Січ зобов’язана навколишньому адміністративному центру – частоколу, який мав гострі засічені краї. Слово «Запоріжжя» ж з’явилося завдяки розташуванню укріплень – за порогами Дніпра.
Запорізький інтернаціонал
Не тільки українці становили основу населення Січі. Там було чимало росіян, поляків, білорусів. Іноді, на умовах прихильності православ’ю, туди потрапляли навіть татари, турки, вірмени і литвини.
«Рюриковичі ми»
Засновник фортеці на острові Мала Хортиця (з’явилася в 1552 році – прообраз Запорізької Січі) Дмитро Вишневецький був родичем тодішнього царя Русі Івана Грозного. Незабаром запорізькі козаки разом з московським військом пішли на Кримське ханство, а їх зміцнення стало важливим державним форпостом.
«… А ти не кради!»
Один з найцікавіших фактів про козаків, те що вони ненавиділи крадіїв
За вбивство одного козака іншим злочинця чекала жорстока кара – його закопували живцем разом з убитим. Тим не менш, найстрашнішим злочином вважалося злодійство всередині Січі. Навіть сама незначна крадіжка каралася стратою.
Чудеса!
Хоча запорізькі козаки і були глибоко релігійними православними віруючими, пошаною тут користувалися так звані характерники. Це були козацькі чаклуни. Вони займалися ясновидінням, ліками і психологією. За легендами вони могли навіть проходити крізь стіни і перетворюватися на тварин.