В Бонні в грудні 1770 року в родині придворного музиканта Бетховена народився син, який був названий Людвігом. Це був вже другий за рахунком Людвіг перший народився на два роки раніше і незабаром помер. Точна дата його народження невідома. В ті часи не було прийнято записувати дату народження немовлят «третього стану». Зберегся лише запис у метричній книзі бонської католицької церкви Святого Ремигия про те, що Людвіг Бетховен хрещений 17 грудня 1770. Отже, він народився на день-два раніше. У 1774 і 1776 роках в родині з’явилися на світ ще два хлопчика Каспар Антон Карл і Микола Йоганн.
Людвіг народився в похмурій кімнаті з низькою стелею і косою зовнішньою стіною. Це житло згодом стало бетховенським музеєм.
Хоть цікавих фактів з життя Бетховена не багато, але ми знайшли декілька:
Перед тим, як творити черговий безсмертний шедевр, Бетховен занурював голову в крижану воду. Швидше за все, це і стало основною причиною втрати слуху. Але звичка була настільки сильною, що композитор не зміг від неї відмовитися до кінця своїх днів.
У 1822 році до Карла Черні, колишнього учня Бетховена, надійшов на навчання угорський хлопчик на прізвище Ліст. Почувши його на концерті, Бетховен був схвильований його грою і мовчки поцілував маленького піаніста. Пам’ять про цей поцілунок Ліст зберігав все життя. Саме цей угорський хлопчик, ставши, пізніше великим композитором, успадкував унікальну бетховенську манеру гри.
У 1839 році, приїхавши в Бонн і дізнавшись, що пам’ятник Бетховену не звели унаслідок браку казенних коштів, Ліст довго обурювався, а потім пожертвував відсутню суму. Пам’ятник був добудований.
26 березня, в день смерті Бетховена, над Віднем бушувала моторошна сніжна буря, виблискувала жахлива блискавка. Вмираючий композитор раптово витягнувся на ліжку, підвівся, погрозив кулаком в небо і помер.
У 2007 році Крістіан Рейтер, віденський експерт судової медицини, дослідивши збережене волосся Бетховена, зробив висновок, що в організмі композитора вміст свинцю перевищував допустиму норму, що могло стати причиною смерті. За його припущеннями, лікар, який лікував Бетховена Андреас Ваврух регулярно протикав хворому черево, а на місце, де утворилася рана накладав примочки зі свинцю.