Голі стіни, мабуть, завжди суперечили потребам людини для справжнього затишку. Вже греки і римляни прикрашали внутрішні приміщення фресками і мармуровою плиткою.
Коли з’явилися паперові шпалери, які пережили всі зміни смаку аж до наших днів, точно невідомо. У всякому разі, в XVI в. кораблі Ост-Індської торгової компанії привезли перші шпалери з Китаю до Європи.
Від предмета розкоші до масового виробництва
Давній попередник шпалер – килим у своїй споконвічній функції настінного прикраси. В епоху раннього Середньовіччя стали натягувати на рами розписні або покриті відбитками полотна і вішати їх на стіни і стелі. У XVI в. по всій Європі з Іспанії поширилися шпалери з майстерно виробленої овечої або телячої шкіри. Як ці натхненні мавританським мистецтвом шкіряні вироби, так і китайські паперові шпалери були предметом розкоші, доступним лише знаті. Для тих, хто бідніший, заміною служило полотно, заґрунтоване бронзовою або олійною фарбою з кольоровими шерстинками. Пізніше такі шпалери стали робити і на паперовій основі.
Перші шпалери в рулонах з’явилися наприкінці XVII в. Художники і гравери винаходили орнамент і виготовляли оригінал для відбитків. Потім листи паперу склеювали в полотнище, грунтували, друкували малюнок і згортали. До середини XIX в. технічний прогрес в області друку і виробництва паперу зробив можливим виготовлення шпалер будь-яких кольорів і малюнків за ціною, доступною кожному.
Хто першим винайшов малюнок на шпалерах?
- 1662 р .: майстерня сім’ї Гобелен спеціалізується на виробництві настінних килимів з фігурними зображеннями.
- 1864 р .: аптекар Гуто Ерфурт винайшов так зване «грубе волокно», яке спершу використовують як основу для звичайних друкованих шпалер. З часом воно стає одним з найпопулярніших матеріалів для оформлення стін в будинку.
- 1970 р .: переможний хід фотошпалер.
А як же з’явилися паперові шпалери?
Багато корисних відкриттів прийшли до нас із стародавнього Китаю: це шовк і компас, фарфор і папір, які з’явилася на початку другого століття нашої ери. Китайці почали прикрашати стіни папером відразу після його винаходу. У деяких джерелах можна знайти підтвердження, як прикрашали приміщення, завішуючи їх товстим папером. Більше п’ятисот років мудрі китайці тримали в найсуворішому секреті процес виготовлення рисового паперу. І тільки в шостому столітті японці вивели свою технологію виготовлення шпалер.
Пізніше, лише у 8 столітті, виготовлення шпалер перекочувало в Європу. Встигнувши звикнути до краси і міцності тканих шпалер, люди хотіли, щоб і паперові мали таку ж відмінну якість. Однак способи виготовлення не дозволяли досягти цієї характеристики. До того ж розфарбовувати шпалери доводилося вручну, що значно збільшувало їхню вартість. Але винахідливий англієць Цанер запропонував оригінальний спосіб виготовлення шпалер, схожих на тканину. На попередньо загрунтований папір насипалися обрізки шовкових ниток, які після висихання міцно приклеювалися до паперу.
Набагато пізніше, в 14 столітті, з’явився ще один спосіб нанесення малюнка на папір: на друковану форму, зроблену з дерева, наносили шар фарби, обережно прикладали до неї папір і прокочували валиком.
Мальовані шпалери з Китаю високо цінувалися завжди, незалежно від різноманітності і примх моди. У Європі визнаним лідером з виробництва паперових шпалер довгий час вважалася Англія: кілька століть поспіль їх виробляли за китайською технологією, і навіть копіювали «китайські» малюнки.
В даний час при виготовленні шпалер використовують різні сучасні технології, різноманітні матеріали. При цьому незмінною залишається область застосування цього «винаходу» – прикрашати наш інтер’єр, робити будинок більш красивим і затишним.