Томас Едісон та його винаходи, безсумнівно, зробили великий внесок в життя всього людства. Цей дивовижний творець змінив нашу культуру незліченною кількістю шляхів.
Т. Едісон народився в США, в штаті Огайо в 1847 році, свій перший патент він отримав уже в 22 роки. Останній патент на його ім’я був виданий через два роки після його смерті в 1933 році.
За все своє життя він отримав тільки в США 1033 патенти і 1200 патентів в інших країнах. Біографи підрахували, що в середньому кожні два тижні свого трудового життя Едісон отримував новий патент.
10 знаменитих винаходів Едісона
Електрографічний рекордер для голосування
Томас Едісон був 22-річним телеграфістом, коли отримав свій перший патент на апарат, який він назвав електрографічним рекордером для голосування. Він був одним з декількох винахідників за часів розробки методів поліпшення роботи законодавчих органів, таких як конгрес США, які намагалися поліпшити процес підрахунку голосів конгресменів за той чи інший законопроект.
Рекордер Т. Едісона, було підключено до столу кожного службовця. На столі стояла табличка з ім’ям кожного законодавця, і дві металеві колонки з написами “так” і “ні”. Конгресмени включали пристрій, рухаючи ручку у відповідну сторону (так чи ні), тим самим вони подавали електричний сигнал на стіл клерку, який говорив про їх думку. Після завершення голосування, клерк клав оброблений спеціальним хімічним розчином аркуш паперу поверх металевого пристрою і притискав його валиком. Далі на папері проявлялися всі «за» і «проти», тим самим підрахунок голосів не змушував себе чекати.
Друг Едісона, інший телеграфіст на ім’я Девітт Робертс (Dewitt Roberts) виявив інтерес до апарату Томаса, купив його за 100 доларів і повіз до Вашингтона. Однак, конгрес не хотів приймати ніяких пристроїв, які можуть прискорити процес голосування, оскільки тим самим зникне час для політичних махінацій. Таким чином, цей пристрій Едісона було відправлено на політичне кладовище.
Пневматична ручка-трафарет
Едісон винайшов прототип пристрою, яким в даний час роблять татуювання – пневматичну ручку-трафарет. Цей апарат, який Едісон запатентував в 1876 році, використовував у своїй роботі сталевий наконечник для перфорації паперу для друкованого процесу. Цей винахід було важливим сам по собі, як один з перших пристроїв, який міг ефективно копіювати документи.
У 1891 році майстер татуювання Семюель О’Рейлі (Samuel O’Reilly) отримав перший патент на тату-машину – пристрій, який нібито було засновано на основі винаходу Едісона. О’Рейлі, судячи з усього, зробив тільки одну машину для свого особистого користування, оскільки ніяких записів не збереглося.
Магнітний залізорудний сепаратор
Ймовірно, одним з найбільших фінансових провалів Едісона був магнітний залізорудний сепаратор. Ідея, експеримента з якою Едісон проводив у своїй лабораторії в 1880-х і 1890-х роках, полягала в тому, щоб за допомогою магнітів виділяти залізну руду з непридатних низькосортних руд. Це означало, що покинуті шахти можуть бути прибутковою справою, оскільки з них ще можна витягти руду, так як в той час, ціни на залізну руду зросли дуже сильно.
Лабораторія Едісона була зайнята створенням сепаратора і впровадженням його в життя. Томас придбав права на 145 закинутих шахт і на шахті Огден в Нью-Джерсі створив пілотний проект. Едісон вкладав дуже багато грошей в реалізацію своєї задумки. Однак, технічні проблеми так і не були улагоджені, а ціни на залізну руду впали, в результаті Едісону довелося відмовитися від цієї ідеї.
Електролічильник
Всілякі питання починають виникати тоді, коли ви щось робите, чого раніше до вас ніхто не робив, як, наприклад, управління електричним приладом, підраховують витрату енергії серед підприємств і житлових будинків. Вам потрібен спосіб, щоб знати, скільки споживається енергії для того, щоб виставити відповідний рахунок.
Едісон вирішив цю проблему, запатентувавши свій пристрій веберметр в 1881 році. Він містив дві або чотири електролітичні комірки з цинковим покриттям електродів. Цинкові електроди передавали один одному з певною швидкістю інформацію, коли використовувалася електрика. Однак, цинкові електроди після кожного розрахунку кількості спожитої енергії повинні були замінюватися на нові.
Метод збереження фруктів
Ще один винахід Едісона побачив світ під час проведення експериментів зі скляними вакуумними трубками при розробці ламп розжарювання. У 1881 році Едісон подав заявку на патент із зберігання фруктів, овочів та інших органічних продуктів в скляному посуді.
Суть його ідеї полягала в тому, що з ємності, в якій зберігалися фрукти та овочі, відсмоктується повітря спеціальним насосом через спеціальну скляну трубку, яка прикріплювалася до посуду.
Електричний автомобіль
Едісон вірив у те, що автомобілі будуть живитися електроенергією і в 1899 році він почав розробку лужної батареї, яка, на його думку, буде їх живити. У підсумку до 1900 року близько 28 відсотків з більш, ніж 4000 автомобілів, вироблених в Америці, працювали на електриці.
Його метою було створити таку батарею, на якій автомобіль без підзарядки може проїхати 100 миль. Едісон відмовився від своєї ідеї 10 років потому, оскільки з’явився бензин, який був набагато вигіднішим у використанні.
Однак, робота Едісона не пройшла даром – акумуляторні батареї стали його найприбутковішим винаходом і використовувалися в шахтарських касках, залізничних сигналах і т.д. Його друг Генрі Форд також використовував батареї Едісона в своїй моделі автомобіля Ts.
Бетонний будинок
Не задовольнившись тим, що він і так покращив життя середнього американця, створивши електричне освітлення, фільми і фонографи, Томас Едісон вирішив на початку 20 століття, що час міських нетрів пройшов, і сім’я кожної пацючої людини повинна отримати міцний вогнезахисний будинок, який може бути побудований за відносно недорогими цінами і в масовому порядку. З чого ж будуть зроблені ці будинки?
Звичайно, з бетону, матеріалу цементної компанії Едісона в Портленді. Едісон підкреслив, згадуючи своє робоче виховання, що якщо з його задумки вийде щось путнє, то він навіть не подумає наживатися на цьому.
У план Едісона входило вливання бетону у великі дерев’яні балки конкретних форм і розмірів. У підсумку, вийшов окремий будинок, з трубопровідною системою, ванною та багатьма іншими перевагами, який продавався за 1200 доларів, що склало близько третину від тієї ціни, яку людям доводилося викладати за те, щоб купити будинок в той час.
Але, незважаючи на те, що цемент Едісона використовувався при будівництві багатьох структур навколо Нью-Йорка під час будівельного буму на початку 1900-х років, бетонні будинки так і не прижилися.
Прес-форми і спеціальне обладнання, необхідне для будівництва будинків вимагали великих фінансових ресурсів, і лише деякі будівельні компанії могли собі це дозволити. Однак, існувала ще одна проблема: деякі сім’ї хотіли переїжджати в будинки, які рекламувалися, як нове житло для тих, хто жив в хрущобах. Ще одна причина: будинки були просто некрасиві.
Бетонні меблі
Чому молода пара повинна влізати в борги, щоб придбати меблі, які прослужать їм лише кілька десятиліть? Едісон запропонував наповнити будинок вічними бетонними меблями за половину суми. Бетонні меблі Едісона, покриті спеціальною наповненою повітрям піною, яка може утримати вагу в кілька разів більшу, ніж дерев’яні меблі, повинна була бути акуратно відшліфована і пофарбована або ж оброблена дзеркалами. Він стверджував, що може весь будинок обставити меблями менш, ніж за 200 доларів.
Фонограф для ляльок та інших іграшок
Як тільки Едісон запатентував свій фонограф, він почав розробляти способи його використання. Одна з ідей, вперше прозвучала в 1877 році, але не запатентована аж до 1890, полягала в мінітюаризації фонографа для ляльки чи інших іграшок, даючи їй свій голос.
Фонограф був поміщений в корпус ляльки, яка зовні виглядала як звичайна лялька, але коштувала тепер вже 10 доларів. Маленькі дівчатка записували дитячі віршики та пісеньки, які потім лягали в основу того, що говорила або співала лялька.
Духовий телефон
Прийшовши до ідеї про телефон і телеграф, трохи пізніше, Томас Едісон оголосив у жовтні 1920 року, що він працює над створенням машини, яка виведе спілкування на новий рівень. У період після першої світової війни, спіритизм переживає відродження, і багато людей сподівалися, що наука зможе їм надати спосіб для того, щоб зв’язатися з душами недавно померлих.
Винахідник, який вважав себе агностиком, що має на увазі відсутність віри в існування духовного світу, говорив про своє прагнення створити машину, яка буде зчитувати, за його словами “життєві одиниці”, якими наповнюється Всесвіт після смерті людей.
Едісон спілкувався з британським винахідником сером Вільямом Куком (Sir William Cooke,), який стверджував, що йому вдалося зняти духів на фотографії. Ці фотографії, нібито, надихнули Томаса Едісона.
Деякі послідовники Едісона стверджують, що на сеансі спілкування з духом винахідника в 1941 році, він розповів їм таємницю і план побудови машини. Машина, за повідомленнями, була побудована, але так ніколи і не запрацювала.
Пізніше, на іншому сеансі, Едісон, нібито, запропонував внести деякі зміни і поліпшення. Винахідник Дж.Гілберт Райт (J. Gilbert Wright) був присутній на сеансі, а пізніше працював над створенням машини аж до своєї смерті.