Українська земля зажди славилась талановитими винахідниками. Незважаючи на поневолення, воєнні події, халатність української влади і низький соціальний рівень життя, учені впроваджували свої винаходи для людства всього світу.
В більшості випадків для урядів інших країн і закордонних інвесторів. Цікаво також те, що про Україну, як батьківщину, багато з них не забували.
Розглянемо короткі відомості про винахідників:
Ігор Іванович Сікорський
Родом з Києва, навчався в Петербурзі, Києві і Парижі. До 1918 року конструював літаки і ставив світові рекорди, за що отримав велику кількість нагород. У 1918 році емігрує до Франції, а потім у 1919 – і в США.
В США заснувавши свою фірму – «Уестленд-Сікорський», підняв престиж американської авіації в світі. В 1939 році спроектував перший успішний у світі гелікоптер VC-300. При цьому завоював увесь ринок закордоном, а також не переставав ставити нові світові рекорди.
Сікорський розробив перші в світі міжконтинентальні пасажирські лайнери, що забезпечили регулярні авіаперельоти через Атлантичний та Тихий океани. Успішна фірма «Сікорські Ейркрафт» створила 17 літаків та 18 гелікоптерів, а ліцензію на їх виготовлення почали купляти передові європейські країни.
У Посольстві США в Україні фото Ігоря Сікорського розміщене серед відомих музикантів, науковців, художників, інженерів, дипломатів, акторів українського походження. Крім Ігоря Сікорського присутні фото Міли Йовович, Дастіна Гоффмана, Девіда Духовного, Боба Ділана та інші.
Ігнатій Лукасевич
Ігнатій Лукасевич (8 березня 1822р.) — фармацевт, хімік-технолог, бізнесмен, винахідник. Винайшов першу гасову лампу (1853р.) і поклав початок нафтовій промисловості. Ним було створено метод отримання гасу шляхом дистилювання сирої нафти. Сконструював першу нафтову свердловину (1854р.) і перший нафтопереробний завод у Польщі (1856р.).
Лукасевич являвся безперечним лідером в колах філантропів Галичини. Свої можливості спрямовував на розвиток будівництва, культури, освіти, здоров’я. Велику увагу приділяв боротьбі з бідністю і алкоголізмом.
Сергій Корольов
Народився 12 січня 1907 році в Житомирі. Являється конструктором перших космічних кораблів і штучних супутників Землі. Хоча його кар’єра була тяжкою, Корольов все ж знайшов сили і досяг високих вершин. Ні тяжка хвороба, ні арешти і побиття не зламали його.
Працюючи на Радянський союз, Сергій завжди пам’ятав про свою батьківщину і любив українські пісні.
Петро Бобонич
Петро Бобонич науковий пенсіонер. Працював на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету Ужгородського національного університету. Із 1976-го запатентував понад 25 медичних й фізико-технічних пристроїв.
Винайшов глюкометр що дає найменшу похибку — 15%. Кліпса глюкометра кріпиться до вуха чи пальця. Через кров’яні судини проходить інфрачервоний промінь від світлодіода до фотоприймача й подає відомості про рівень глюкози на монітор апарата.
Нещодавно Бобонича через Інтернет відшукали ізраїльтяни. Запросили в місто Хайфа.
Леонард Смирнов
Винахідник із Одеси, розробив унікальний опріснювач води. Такий прилад потрібен в багатьох регіонах України, де існує велика нестача прісної води.
На жаль “українська” влада не виділила коштів для реалізації проекту.
Йосип Тимченко і Миколою Любимовим
Народився в с. Окіп (Харківщина), навчався в Харкові, Одесі. Являється автором багатьох оригінальних винаходів, передусім автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, за що нагороджений золотими та срібними медалями на світових виставках.
Брав участь у створенні автоматичної телефонної станції Фрейденберга, і розробив пристрій для вдосконалення стробоскопу.
У січні 1894 р. на з’їзді дослідників природи та лікарів Російської імперії Тимченко демонстрував зображення на екрані за допомогою свого апарату. Це сталося ще за рік до появи кінематографу в Західній Європі. Таким чином Й.Тимченко випередив західноєвропейських винахідників Л.Люм’єра, Ж.Демені, С.Складовського, але його винахід не був запатентований.
Олексій Бахмутський
Народився у селищі Петрово-Мар’ївка на Луганщині. Винайшов фонічний виклик по телефону, але основним його винаходом були комбайни для добування вугілля.
Євген Патон
Євген Оскарович Патон народився 1870 року, в 1894 році закінчив Дрезденський технічний університет, Петербурзький інститут інженерних шляхів. Великий вчений у галузях зварювання і мостобудування. Євген Оскарович – батько академіка Бориса Патона.
Нагороди:
Патон Борис Євгенович вродженець України, винахідник у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, доктор технічних наук. Народився в місті Києві, закінчив Київський політехнічний інститут.
Член Президії АН СРСР (1963–1991). 1963-91 — член Президії Комітету з Ленінської і Державної премій СРСР в галузі науки і техніки; 1989-91 — голова Комітету з міжнародної Ленінської премій миру. Член-кореспондент АНУ (1951). Академік АН СРСР (1962; з 1992 — РАН), іноземний член Болгарської АН (1969), Чехословацької АН (1973), Академії наук і мистецтв Боснії та Герцоговини (1975), АН НДР (1980), Шведської королівської академії інженерних наук (1986), Національної АН Індії (1994), Національної АН Республіки Вірменія (1994), АН Білорусі (1995), АН Казахстану (1995), АН Грузії (1996), Національної АН Таджикистану (2001), Національної АН Киргизької Республіки (2004), Академії Європи (1991), Міжнародної АН освіти, індустрії і мистецтва (США, 1997), Міжнародної академії астронавтики (США, 1997), член Міжнародної інженерної академії (1991), Американського зварювального товариства (1978), Міжнародного товариства з матеріалознавства (1994); почесний член, президент Української асоціації Римського клубу (1990).
Борис Патон — автор ідеї та один із розробників методу електрозварювання м’яких тканин. За розробку та освоєння методу, колектив відзначено Державною премією в галузі науки і техніки.
Іван Пулюй
Іван Павлович Полюй народився на Тернопільщині, закінчив теологічний факультет і фізико-математичне відділення філософського факультету Віденського університету.
У 1881 році сконструйував трубку, що випромінює Х-промені, є прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Дане відкриття визнане Срібною медаллю на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі. Дана трубка стала відомою як «лампа Пулюя» і випускалася серійно. Сконструйована ще на 14 років раніше до відкриття В. К. Рентгена. Трубка генерувала промені, названі анатомом Коллікером – рентгенівські.
З допомогою пристрою І. П. Пулюй вперше у світовій практиці зробив знімок зламаної руки 13-річного хлопчика, знімок руки своєї дочки зі шпилькою, що лежить під нею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини. Серія рентгенограм органів людини виконана настільки чітко, що дала можливість виявити патологічні зміни в тілах пацієнтів. Але відсутність обладнаної лабораторії і матеріальних ресурсів, сильно гальмували дослідження великого вченого.
Іван Павлович ніколи не зрікався свого українського походження і дуже активно популяризував українську історію і культуру.
В’ячеслав Петров
Петров Вячеслав Васильович вчений у галузі оптоелектронного матеріалознавства, інформаційних технологій та оптичного запису інформації, академік НАН України (2012), доктор технічних наук (1983), професор (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008), директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України (з 1987).
Наукові дослідження:
Піроцький Федір Аполлонович народився на Полтавщині, закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію.
Винайшов новий вид доменних печей. А також розробив схему для трамвайних ліній. Зробив багато винаходів у галузях – будівництва гідроелектростанцій, електричного освітлення, зв’язку, артилерійської і ракетної техніки.
Олег Збарський
Харків’янин прославився двигуном, який працює на стисненому повітрі, без залишків вихлопних газів. Правда у пневмомобіля низька швидкість і громіздкі балони з паливом, а також дальність поїздки досягає лише 10 км.
Юрій Кондратюк
Олександр Шаргей народився 1897 року в Полтаві.
Першим розробив теорію багатоступеневих ракет. Запропонував використовувати для ракетного палива метали і неметали та їхні водневі сполуки.
Результати його наукової праці “Про завоювання міжпланетних просторів”, використали американські вчені для висадки на Місяць. Ідея посадити на супутник Землі лише спеціальну кабіну, а не цілий космічний корабель, вирішила основну проблему з економією пального, зменшивши вагу ракети.
Андрій Ходурський
Андрій Ходурський народився в Полтаві.
Український школяр прославився тим, що винайшов унікальну систему освітлення доріг автомобілем. Перевага таких фар полягає в тому, що вони дешеві, підходять для всіх авто, в два з половиною рази краще освітлюють дорогу і не осліплюють зустрічний транспорт.
Людмила Ладигіна
Винайшла особливий спосіб вирощування устриць в Чорному морі.
Згадаємо ще: Степана Тимошенка, Юрія Кістяківського,Михайла Янгеля, Миколи Духова, Володимира Коваленка, Михайла Остроградського, Абрама Йоффе та багатьох інших, але мало хто знає, що вони — українці, які свого часу були змушені залишити рідну вітчизну.
І це ще не увесь список українських винахідників:
Максимович-Амбодяк Нестор Максимович
Бурачок Степан Онисимович
Лівчак Йосип Миколайович
Макаров Степан Осипович
Баранов-Россіне Володимир Давидович
Максутов Дмитро Дмитрович
Голоняк Нік (Микола)
Кістяківський Юрій (Джордж) Богданович
Грабовський Борис Павлович
Зелінський Микола Дмитрович
Лілієнфільд Юлій Едгар
Григорович Дмитро Павлович
Безредка Олександр Михайлович
Хавкін Володимир Аронович
Джус Володимир (Вільям)
Лев Симиренко
Рубинський Іван Олександрович
Виноградський Сергій Михайлович
Анатолій Болдирєв
Костянтин Челпан
Гінцтон Едвард Леонард
Смакула Олександр Теодорович
Гнатюк Богдан-Тарас Васильович
Дмоховський Леонтій-Людомир
Мацьків Володимир Микола
Улам Станіслав Марцін
Богачевський Ігор Данилович
Романків Любомир
Шумилов (Шумило) Петро Павлович
Савченко Василь Петрович
Линник Володимир Павлович
Федченко Феодосій Михайлович
Мартиненко Олег Григорович
Духов Микола Леонідович
Когновицький Олег Станіславович
Нестеренко Василь Борисович
Макогон Юрій Федорович
Александров Анатолій Петрович
Алексєєв Ростислав Євгенович
Доллежаль Микола Антонович
Федоров Святослав Миколайович
Калина Олександр
Мечников Ілля Ілліч
Ваксман Зельман Абрахам
Гофман Роальд Хілелійович
Шарпак Жорж (Харпак Георгій)
Геннадій Зінов’єв
Дмитро Шаповалов
Катерина Ананьєва
Михайло Тукало
Наталя Шульга
Анатолій Малихін
Євген Суслов
Людмила Сеногонова
Микола Бельдій
Володимир Люлько
Микола Осауленко
Олександр Березін
Олександр Мірошник
Родом з Києва, навчався в Петербурзі, Києві і Парижі. До 1918 року конструював літаки і ставив світові рекорди, за що отримав велику кількість нагород. У 1918 році емігрує до Франції, а потім у 1919 – і в США.
В США заснувавши свою фірму – «Уестленд-Сікорський», підняв престиж американської авіації в світі. В 1939 році спроектував перший успішний у світі гелікоптер VC-300. При цьому завоював увесь ринок закордоном, а також не переставав ставити нові світові рекорди.
Сікорський розробив перші в світі міжконтинентальні пасажирські лайнери, що забезпечили регулярні авіаперельоти через Атлантичний та Тихий океани. Успішна фірма «Сікорські Ейркрафт» створила 17 літаків та 18 гелікоптерів, а ліцензію на їх виготовлення почали купляти передові європейські країни.
У Посольстві США в Україні фото Ігоря Сікорського розміщене серед відомих музикантів, науковців, художників, інженерів, дипломатів, акторів українського походження. Крім Ігоря Сікорського присутні фото Міли Йовович, Дастіна Гоффмана, Девіда Духовного, Боба Ділана та інші.
Ігнатій Лукасевич
Ігнатій Лукасевич (8 березня 1822р.) — фармацевт, хімік-технолог, бізнесмен, винахідник. Винайшов першу гасову лампу (1853р.) і поклав початок нафтовій промисловості. Ним було створено метод отримання гасу шляхом дистилювання сирої нафти. Сконструював першу нафтову свердловину (1854р.) і перший нафтопереробний завод у Польщі (1856р.).
Лукасевич являвся безперечним лідером в колах філантропів Галичини. Свої можливості спрямовував на розвиток будівництва, культури, освіти, здоров’я. Велику увагу приділяв боротьбі з бідністю і алкоголізмом.
Сергій Корольов
Народився 12 січня 1907 році в Житомирі. Являється конструктором перших космічних кораблів і штучних супутників Землі. Хоча його кар’єра була тяжкою, Корольов все ж знайшов сили і досяг високих вершин. Ні тяжка хвороба, ні арешти і побиття не зламали його.
Працюючи на Радянський союз, Сергій завжди пам’ятав про свою батьківщину і любив українські пісні.
Петро Бобонич
Петро Бобонич науковий пенсіонер. Працював на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету Ужгородського національного університету. Із 1976-го запатентував понад 25 медичних й фізико-технічних пристроїв.
Винайшов глюкометр що дає найменшу похибку — 15%. Кліпса глюкометра кріпиться до вуха чи пальця. Через кров’яні судини проходить інфрачервоний промінь від світлодіода до фотоприймача й подає відомості про рівень глюкози на монітор апарата.
Нещодавно Бобонича через Інтернет відшукали ізраїльтяни. Запросили в місто Хайфа.
Леонард Смирнов
Винахідник із Одеси, розробив унікальний опріснювач води. Такий прилад потрібен в багатьох регіонах України, де існує велика нестача прісної води.
На жаль “українська” влада не виділила коштів для реалізації проекту.
Йосип Тимченко і Миколою Любимовим
Народився в с. Окіп (Харківщина), навчався в Харкові, Одесі. Являється автором багатьох оригінальних винаходів, передусім автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, за що нагороджений золотими та срібними медалями на світових виставках.
Брав участь у створенні автоматичної телефонної станції Фрейденберга, і розробив пристрій для вдосконалення стробоскопу.
У січні 1894 р. на з’їзді дослідників природи та лікарів Російської імперії Тимченко демонстрував зображення на екрані за допомогою свого апарату. Це сталося ще за рік до появи кінематографу в Західній Європі. Таким чином Й.Тимченко випередив західноєвропейських винахідників Л.Люм’єра, Ж.Демені, С.Складовського, але його винахід не був запатентований.
Олексій Бахмутський
Народився у селищі Петрово-Мар’ївка на Луганщині. Винайшов фонічний виклик по телефону, але основним його винаходом були комбайни для добування вугілля.
Євген Патон
Євген Оскарович Патон народився 1870 року, в 1894 році закінчив Дрезденський технічний університет, Петербурзький інститут інженерних шляхів. Великий вчений у галузях зварювання і мостобудування. Євген Оскарович – батько академіка Бориса Патона.
Нагороди:
- лауреат Сталінської премії (1941),
- двічі кавалер ордену Леніна (1942, 1943),
- орден Трудового Червоного Прапора (1940),
- орден Вітчизняної війни I степені (1945),
- орден Червоної Зірки (1942).
Патон Борис Євгенович вродженець України, винахідник у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, доктор технічних наук. Народився в місті Києві, закінчив Київський політехнічний інститут.
Член Президії АН СРСР (1963–1991). 1963-91 — член Президії Комітету з Ленінської і Державної премій СРСР в галузі науки і техніки; 1989-91 — голова Комітету з міжнародної Ленінської премій миру. Член-кореспондент АНУ (1951). Академік АН СРСР (1962; з 1992 — РАН), іноземний член Болгарської АН (1969), Чехословацької АН (1973), Академії наук і мистецтв Боснії та Герцоговини (1975), АН НДР (1980), Шведської королівської академії інженерних наук (1986), Національної АН Індії (1994), Національної АН Республіки Вірменія (1994), АН Білорусі (1995), АН Казахстану (1995), АН Грузії (1996), Національної АН Таджикистану (2001), Національної АН Киргизької Республіки (2004), Академії Європи (1991), Міжнародної АН освіти, індустрії і мистецтва (США, 1997), Міжнародної академії астронавтики (США, 1997), член Міжнародної інженерної академії (1991), Американського зварювального товариства (1978), Міжнародного товариства з матеріалознавства (1994); почесний член, президент Української асоціації Римського клубу (1990).
Борис Патон — автор ідеї та один із розробників методу електрозварювання м’яких тканин. За розробку та освоєння методу, колектив відзначено Державною премією в галузі науки і техніки.
Іван Пулюй
Іван Павлович Полюй народився на Тернопільщині, закінчив теологічний факультет і фізико-математичне відділення філософського факультету Віденського університету.
У 1881 році сконструйував трубку, що випромінює Х-промені, є прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Дане відкриття визнане Срібною медаллю на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі. Дана трубка стала відомою як «лампа Пулюя» і випускалася серійно. Сконструйована ще на 14 років раніше до відкриття В. К. Рентгена. Трубка генерувала промені, названі анатомом Коллікером – рентгенівські.
З допомогою пристрою І. П. Пулюй вперше у світовій практиці зробив знімок зламаної руки 13-річного хлопчика, знімок руки своєї дочки зі шпилькою, що лежить під нею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини. Серія рентгенограм органів людини виконана настільки чітко, що дала можливість виявити патологічні зміни в тілах пацієнтів. Але відсутність обладнаної лабораторії і матеріальних ресурсів, сильно гальмували дослідження великого вченого.
Іван Павлович ніколи не зрікався свого українського походження і дуже активно популяризував українську історію і культуру.
В’ячеслав Петров
Петров Вячеслав Васильович вчений у галузі оптоелектронного матеріалознавства, інформаційних технологій та оптичного запису інформації, академік НАН України (2012), доктор технічних наук (1983), професор (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008), директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України (з 1987).
Наукові дослідження:
- створення фізичних основ, принципів, методів та систем оптичної реєстрації інформації;
- створенню матеріалів для оптичної реєстрації інформації та управління оптичним випромінюванням;
- створенню технології довготермінового зберігання цифрової інформації;
- розробці методів та створенню баз даних інформації з раритетних носіїв та баз даних наукової реферативної інформації;
- розробці та впровадженню високих технологій у медичну практику (в галузі офтальмології) та для оснащення автошляхів з метою забезпечення безпеки руху .
Піроцький Федір Аполлонович народився на Полтавщині, закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію.
Винайшов новий вид доменних печей. А також розробив схему для трамвайних ліній. Зробив багато винаходів у галузях – будівництва гідроелектростанцій, електричного освітлення, зв’язку, артилерійської і ракетної техніки.
Олег Збарський
Харків’янин прославився двигуном, який працює на стисненому повітрі, без залишків вихлопних газів. Правда у пневмомобіля низька швидкість і громіздкі балони з паливом, а також дальність поїздки досягає лише 10 км.
Юрій Кондратюк
Олександр Шаргей народився 1897 року в Полтаві.
Першим розробив теорію багатоступеневих ракет. Запропонував використовувати для ракетного палива метали і неметали та їхні водневі сполуки.
Результати його наукової праці “Про завоювання міжпланетних просторів”, використали американські вчені для висадки на Місяць. Ідея посадити на супутник Землі лише спеціальну кабіну, а не цілий космічний корабель, вирішила основну проблему з економією пального, зменшивши вагу ракети.
Андрій Ходурський
Андрій Ходурський народився в Полтаві.
Український школяр прославився тим, що винайшов унікальну систему освітлення доріг автомобілем. Перевага таких фар полягає в тому, що вони дешеві, підходять для всіх авто, в два з половиною рази краще освітлюють дорогу і не осліплюють зустрічний транспорт.
Людмила Ладигіна
Винайшла особливий спосіб вирощування устриць в Чорному морі.
Згадаємо ще: Степана Тимошенка, Юрія Кістяківського,Михайла Янгеля, Миколи Духова, Володимира Коваленка, Михайла Остроградського, Абрама Йоффе та багатьох інших, але мало хто знає, що вони — українці, які свого часу були змушені залишити рідну вітчизну.
І це ще не увесь список українських винахідників:
Максимович-Амбодяк Нестор Максимович
Бурачок Степан Онисимович
Лівчак Йосип Миколайович
Макаров Степан Осипович
Баранов-Россіне Володимир Давидович
Максутов Дмитро Дмитрович
Голоняк Нік (Микола)
Кістяківський Юрій (Джордж) Богданович
Грабовський Борис Павлович
Зелінський Микола Дмитрович
Лілієнфільд Юлій Едгар
Григорович Дмитро Павлович
Безредка Олександр Михайлович
Хавкін Володимир Аронович
Джус Володимир (Вільям)
Лев Симиренко
Рубинський Іван Олександрович
Виноградський Сергій Михайлович
Анатолій Болдирєв
Костянтин Челпан
Гінцтон Едвард Леонард
Смакула Олександр Теодорович
Гнатюк Богдан-Тарас Васильович
Дмоховський Леонтій-Людомир
Мацьків Володимир Микола
Улам Станіслав Марцін
Богачевський Ігор Данилович
Романків Любомир
Шумилов (Шумило) Петро Павлович
Савченко Василь Петрович
Линник Володимир Павлович
Федченко Феодосій Михайлович
Мартиненко Олег Григорович
Духов Микола Леонідович
Когновицький Олег Станіславович
Нестеренко Василь Борисович
Макогон Юрій Федорович
Александров Анатолій Петрович
Алексєєв Ростислав Євгенович
Доллежаль Микола Антонович
Федоров Святослав Миколайович
Калина Олександр
Мечников Ілля Ілліч
Ваксман Зельман Абрахам
Гофман Роальд Хілелійович
Шарпак Жорж (Харпак Георгій)
Геннадій Зінов’єв
Дмитро Шаповалов
Катерина Ананьєва
Михайло Тукало
Наталя Шульга
Анатолій Малихін
Євген Суслов
Людмила Сеногонова
Микола Бельдій
Володимир Люлько
Микола Осауленко
Олександр Березін
Олександр Мірошник