Космонавт , вперше в історії людства вибрався у відкритий космос і не зміг потрапити назад. Він вільно парив на кінці 5 -метрової мотузки над планетою , а от коли прийшла пора повертатися – з’ясувалося, що скафандр розбухнув і ніяк не пролазить у шлюз.
Щоб забратися туди , йому довелося зменшити тиск в скафандрі до 0,27 земного – такий тиск буває десь три кілометри над Еверестом .
Чудо , але він не втратив при цьому свідомість . Але тепер його не пускав другий шлюз. Влізти в нього вдалося , тільки грубо порушивши інструкцію – вперед головою , а не ногами. Ледве віддихавшись , прийшла новина – автоматична система повернення на Землю поламана . Знову вперше в історії людства , корабель довелося повертати на планету вручну. І тут вийшла невдача: на новому кораблі Схід – 2 єдине вікно ілюмінатора дивилося убік. У ньому було видно тільки зірки.
Космонавти відчайдушно повзали по кабіні , вдивлялися з різних кутів в злощасний ілюмінатор , прикидали по пам’яті , де Велика Ведмедиця , а де Земля , і нарешті запустили двигун. ВДля них залишалося загадкою , куди їх віднесе .
Спуск вони мало пам’ятають. Прокинулися , вибралися. Навколо замети по пояс. Холодно – мінус 30 . На кораблі була маса засобів порятунку – рибальські гачки , засіб для відлякування акул , єдиний пістолет ТТ , і так далі. А от про холод не подумали . Космонавти зняли скафандри , вилили з них літрів по п’ять поту кожен , голими руками розвели багаття , ретельно закуталися і стали чекати , періодично вибиваючи азбуку Морзе – SOS. Текст урізноманітнювати не стали – а що власне писати на всю планету? Ми радянські космонавти , знаходимося хрін знає де , нам погано …
Сигнал цей екранували ялинки. Космонавти здогадувалися , переміщалися по заметах . Зрештою , SOS зловили в Бонні. Німці повідомили в Кремль. Наші не повірили.
А в цей час – єдине, що Центр управління польотами знав про зниклих космонавтів, це те , що вони приземлилися десь в Росії. Сотні вертольотів були підняті в повітря і прочісували околиці. У цей час по телику повідомлялося , що космонавти благополучно приземлилися і відпочивають у санаторії. Пауза між цим повідомленням і появою на екрані самих космонавтів явно затягувалася . Не витримавши , Брежнєв подзвонив Корольову і запитав , якого біса . Корольов зло відповів: ” Моя справа запускати космонавтів , Ваше – сповіщати . Ви поквапилися , не я ” .
Нарешті один з вертольотів засік багаття і двох нещасних космонавтів біля нього. Але сісти там було неможливо. Пішком вирушила група лижників для розчищення майданчика сокирами. А з неба посипалися подарунки – теплий одяг і ящики коньяку. Одяг весь завис на деревах , коньяк розбивався . Космонавти ухилялися і похмуро матюкалися .
Я навмисне виклав все в жанрі завиральних авантюрного роману. Щоб став зрозумілий контраст. Я просто переказав документальну запис Олексія Архиповича Леонова.