Протягом 119 років суспільство цікавить історія винайдення радіо. Справа в тому, що практично в один і той же час це геніальне відкриття зробили кілька вчених з різних країн. Олександр Попов, Гульєльмо Марконі, Нікола Тесла, Генріх Герц, Ернест Резерфорд – всі ці люди так чи інакше пов’язані з радіо.
Не так важливо, кого з них першим відвідала геніальна думка, всі вчені вклали в розвиток науки неоціненний вклад.
Якщо запитати українця і європейця про те, ким винайдено радіо, то відповіді будуть зовсім різні, перший відповість, що це Попов, а другий – Марконі. Хто ж правий, насправді, а хто помиляється?
Поняття електромагнітного поля було введено в 1845 році Майклом Фарадеєм, це було одне з найважливіших відкриттів людства. Через 20 років після цього Джеймс Максвелл створив теорію електромагнітного поля і вивів всі його закономірності.
Учений довів: електромагнітне випромінювання може поширюватися в просторі зі швидкістю світла.
Досягнення Герца
Відкриття радіо відбулося багато в чому завдяки Генріху Герцу. Цей геніальний вчений в 1887 році створив генератор і резонатор електромагнітних коливань. Буквально через рік він продемонстрував громадськості наявність електромагнітних хвиль, що поширюються зі швидкістю світла у вільному просторі.
Деякі історики наполягають на тому, що радіо винайшли Фарадей, Максвелл і Герц. Перший і другий відкрили наявність електромагнітних хвиль, а Генріх створив прилад.
Проблема в тому, що конструкція Герца працювала лише на відстані кількох метрів один від одного, в приймачі було видно лише іскру, та й то в темряві. Прилад не ідеальний і вимагав удосконалення. Геніальному інженеру і експериментатору нічого не коштувало поліпшити свій винахід. На жаль, Герц помер у віці 37 років в 1894 році, незадовго до відкриття Марконі і Попова.
Схожість дослідів Марконі і Попова
Якщо розглядати з технічної сторони, то Попов і Марконі не відкрили нічого нового, а лише використовували винаходи інших вчених для створення поліпшеного приладу.
До конструкції Герца учені додали заземлення і антену, а для кращого отримання сигналу встановили когерер – скляну трубку з металевою тирсою всередині. Це пристосування було винайдено Едуардом Бранглі, а вдосконалено Олівером Лоджем. Вчених не цікавило практичне застосування когерера, а ось Марконі з Поповим використовували його замість іскри для включення дзвінка.
Виходить, що росіянин та італієць зробили одне і те ж, але хто з них додумався до цього першим, невідомо досі. Звичайно, в Росії свято вірять, що створив радіо саме Попов.
7 травня 1895, коли Попов винайшов радіо і продемонстрував сконструйований прилад на зборах російських фізиків, про творіння Марконі ще нічого не було відомо. Саме 7 травня в Росії прийнято вважати днем створення радіо.
Весь 1895 рік Попов присвятив удосконаленню радіоприймача, він проводив досліди по отриманні і передачі електромагнітних хвиль на відстані 60 м. 20 січня 1897 російському вченому довелося відстоювати своє право на першість винаходу. У газеті «Котлін» з’явилася стаття «телеграфування без проводів», дізнавшись про досліди Марконі, її написав Попов. Перше радіо винайшов Олександр Степанович, він демонстрував його навесні 1895 і планував далі працювати над його вдосконаленням, але документально він ніяк не оформив свій прилад.
Ось така історія винайдення радіо. Відсутність реєстрації авторських прав, звела на ніщо всю працю вченого.